Лінкявічус: Литва не може «на 100%» запобігти хімічній атаці на свою територію

Литва намагається запобігти можливій хімічній атаці з боку Росії на своїй території, але не може повністю гарантувати безпеку в цьому питанні. Про це заявив у поширеному 31 березня виданню Newsader міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

«Постійно з кожної події робляться якісь висновки… Профілактичні заходи, співпраця між інституціями та союзниками, обмін інформацією – все це дозволяє сподіватися на якусь превентивність. Однак запобігти цьому на сто відсотків, напевно, неможливо – будемо відверті», – заявив міністр, відповідаючи на запитання про напад із застосуванням хімічної зброї в британському місті Солсбері, жертвами якого стали екс-шпигун Сергій Скрипаль, його дочка Юлія та британські громадяни.

Литва приєдналася до десятків країн, які висланням російських дипломатів відповіли на атаку, в якій офіційний Лондон звинуватив Москву. Кремль неодноразово заперечував причетність Росії до цього інциденту.

Щонайменше 28 країн вирішили вислати загалом понад 150 російських дипломатів у відповідь на отруєння 4 березня нервово-паралітичною речовиною колишнього російського подвійного агента Сергія Скрипаля і його дочки у британському Солсбері.​

США вислали 60, Велика Британія – 23, Україна – 13 російських дипломатів. Решта країн, що висловили таким чином солідарність із Лондоном, обмежилися висилкою від одного до чотирьох дипломатів.

Росія 30 березня відповіла дзеркальними заходами.

your ad here

СБУ: вислані зі США дипломати Росії на 5 років є небажаними особами в Україні

Служба безпеки України закрила в’їзд в Україну видвореним зі США 60 громадянам Росії «за причетність до діяльності спецслужб країни-агресора», повідомила 31 березня прес-служба СБУ.

«Їхня діяльність визнана несумісною зі статусом дипломата. Заборона на п’ять років стосується 48 дипломатів посольства Росії та 12 осіб з Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку, яких було вислано з США 26 березня», – ідеться в повідомленні.

Українська спецслужба нагадує, що 27 березня закрила в’їзд 23 громадянам Росії, причетним до розвідувальних служб РФ, яких видворено з Великої Британії у зв’язку з отруєнням Сергія Скрипаля та його дочки.

Президент США Дональд Трамп наказав вислати «десятки» російських офіцерів розвідки через отруєння в Британії колишнього подвійного шпигуна з Росії Сергія Скрипаля, повідомила прес-служба Білого дому 26 березня.

Екс-розвідника Сергія Скрипаля та його дочку Юлію виявили 4 березня непритомними на лавці в парку Солсбері на півдні Великої Британії. Пізніше британські слідчі встановили, що їх отруїли нервово-паралітичною речовиною з серії «Новачок», яку розробили в Росії (СРСР).

14 березня прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Росію в отруєнні Скрипаля і його дочки й оголосила про вислання 23 російських дипломатів.

Згодом до вислання дипломатів або відкликання з Росії послів вдалися понад 30 країн, які таким чином висловили солідарність із Лондоном. Україна, яка оголосила небажаними особами 13 дипломатів, є на третьому місці за кількістю таких осіб – слідом за США та Великою Британією.

your ad here

Ердоган обурився діями прем’єра Косова в питанні депортації громадян Туреччини

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган висловив обурення діями прем’єр-міністра Косова Рамуша Харадіная в справі депортації турецьких громадян. Ердоган заявив 31 березня, що він «засмучений» тим, що Харадінай звільнив міністра внутрішніх справ та його начальника розвідки за висилку цих людей із Косова.

«Моє питання до прем’єр-міністра Косова Рамуша Харадіная: за чиїми інструкціями ви вдалися до таких дій? Відколи вм стализахищати тих, хто намагався здійснити переворот у Туреччині? Як ви можете захищати цих людей?.. Ви відповісте за це!» – заявив Ердоган на з’їзді владної в Туреччині Партії справедливості та розвитку.

Раніше Косово розпочало розслідування в справі арешту та депортації шести турецьких громадян за зв’язки зі школами, пов’язаними з рухом Фетхуллах Ґюлена, якого Анкара звинувачує в організації невдалого перевороту 2016 року.

«Ми вирішили розпочати розслідування щодо всіх структур, які брали участь в арешті та депортації шести турецьких чоловіків», – заявив прем’єр-міністр Рамуш Харадінай 31 березня після засідання Ради безпеки Косова.

Харадінай 30 березня звільнив міністра внутрішніх справ і керівника спецслужби через те, що вони не поінформували його про операцію.

Туреччина заявила, що шість арештованих 29 березня є відповідальними за вербування в мережу Ґюлена та допомогу тим, хто тікає з країни після звинувачень у причетності до організації опального клірика.

Туреччина є основним партнером небагатого Косова, країни, яка оголосила про незалежність від Сербії у 2008 році. Зокрема, турецькі фірми керують єдиним міжнародним аеропортом і електричною мережею в балканській країні, а також будують дві дороги вартістю близько 2 мільярдів доларів.

Анкара звинувачує мусульманського клірика Фетхуллаха Ґюлена, що перебуває в Сполучених Штатах, в організації невдалого перевороту 15 липня 2016 року. Його організацію влада Туреччини називає терористичною. Сам Ґюлен заперечує будь-яку зв’язок із заворушеннями.

Human Rights Watch критикує владу Косова через арешти громадян Туреччини, оскільки в рідній країні ці чоловіки перебувають під загрозою катувань, вказують правозахисники.

your ad here

ООН та ЄС вимагають розслідування сутичок на межі Смуги Гази та Ізраїлю

ООН і Європейський союз вимагають «незалежного та прозорого» розслідування подій на межі Ізраїлю і сектора Газа, що сталися 30 березня. У сутичках з ізраїльськими військовими загинули, за останніми даними, 16 палестинців. Палестинські лікарі заявляють про більш як тисячу поранених, у тому числі сотні людей з вогнепальними пораненнями.

Субота на палестинських територіях оголошена днем жалоби. Антиізраїльські виступи тривають як у Газі, так і на Західному березі Йордану.

Палестинці в Смузі Гази 30 березня розпочали шеститижневий протест поблизу кордону з Ізраїлем.

За словами організаторів акції, вони хочуть привернути увагу до долі палестинців, які не можуть повернутися до своїх домівок на території Ізраїлю. За кілометр від кордону з Ізраїлем протестувальники розбили намети.

Ізраїльські війська перебувають у стані підвищеної готовності вздовж кордону, побоюючись спроб масового порушення кордону.

Протест скликало палестинське угруповання «Хамас», яке керує Смугою Гази.

У Міністерстві закордонних справ Ізраїлю заявили, що протест є навмисною спробою спровокувати конфронтацію. Міністерство поклало відповідальність за будь-які можливі сутички на «Хамас».

Міністр оборони Ізраїлю Авігдор Ліберман розмістив у Twitter повідомлення арабською мовою. Він написав, що «Хамас» «грається з людськими життями», і закликав палестинців не піддаватися на провокації.

«Хамас» звинуватив владу Ізраїлю в спробах залякати палестинців.

За даними ООН, приблизно 1,3 мільйона із двох мільйонів жителів Гази є біженцями або нащадками біженців, які не можуть повернутися на територію, яка зараз є Ізраїлем.

your ad here

Справа Скрипаля матиме наслідки для «Північного потоку-2» – Порошенко

Президент України Петро Порошенко вважає, що особи, які підтримують проект будівництва газопроводу «Північний потік-2», «стають поплічниками президента РФ Путіна у його гібридних війнах». Про це Порошенко заявив у коментарі німецькому медіаконцерну Funke Media Group, інформує 31 березня прес-служба голови української держави.

«Переконаний, що спроба отруєння газом у Солсбері (отруєння екс-шпигуна Сергія Скрипаля, його дочки Юлії та британських громадян – ред.) матиме наслідки і для «Північного потоку-2». Проект газопроводу потребує перевірки «з економічної, політичної і моральної точки зору», – цитує прес-служба слова президента.

Порошенко вкотре заявив, що для Росії «Північний потік-2» є не «бізнес-проектом», а «інструментом політичного шантажу».

27 березня компанія Nord Stream 2 AG заявила про отримання дозволу на будівництво і експлуатацію газопроводу в німецькій виключній економічній зоні.

5 березня спікер німецького уряду Штеффен Зайберт заявив, що новий газопровід через Балтійське море в обхід України «є винятково комерційним проектом», однак додав, що «в інтересах Німеччини та Європи, щоб Україна продовжила відігравати роль у транзиті російського газу».

У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.

your ad here

These Burgers Are Better for the Planet, but You’d Never Know It

As the world’s population heads toward 10 billion by midcentury, experts are wrestling with how to feed the world without wrecking the planet. It’s not easy to find foods with lower environmental impact that still taste as good as the ones they are intended to replace. But chefs and environmentalists are both cheering one new menu item: the mushroom-blended burger. VOA’s Steve Baragona has more.

your ad here

США закликають Київ скасувати «каральний закон» про е-декларування щодо активістів

США наполегливо закликають уряд України скасувати законодавство, яке передбачає обов’язок подання електронних декларацій антикорупційних активістів. 

«Система декларування активів в Україні повинна забезпечувати звітність державних службовців і не створювати непотрібних тягарів і тиску на громадянське суспільство. Цей каральний закон спрямований на тих осіб, які прагнуть підвищити прозорість та підзвітність в Україні», – йдеться у заяві Державного департаменту США.

У Держдепартаменті США закликають український уряд негайно скасувати вимоги декларування і забезпечити тимчасову амністію.

28 березня Євросоюз також закликав Верховну Раду повернутися до питання скасування для антикорупційних активістів обов’язку подавати е-декларації, а також якнайшвидше скасувати цей обов’язок. У заяві наголошується, що «неспроможність скасувати цієї вимоги… не відповідає європейським прагненням України та наполегливим рекомендаціям Україні від міжнародних партнерів».

Після оприлюднення цієї заяві у прес-службі Адміністрації президента повідомили агентству «Інтерфакс-Україна», що Петро Порошенко наполягає, щоб Верховна Рада скасували e-декларування. Голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував 3 квітня – після збігу строку (1 квітня) подання активістами декларацій – першим розглянути питання про скасування е-декларацій про доходи для громадських активістів.

У березні 2017 року парламент ухвалив закон про необхідність електронного декларування також для громадських активістів та громадян які «залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції». Ці норми критикувалися як громадськістю, так і міжнародними партнерами. Тоді президент України підписав цей закон і пообіцяв внести зміни до тих пунктів документа, які критикують. Проте зміни так і не узгодили і не внесли.

22 березня Верховна Рада відмовилася розглядати проекти законів про відтермінування подачі електронних декларацій для активістів.

Особи, які зобов’язані подавати електронні декларації, мають це зробити до 1 квітня.

your ad here

NY’s Immigrant Taxi Drivers Despair as Taxi Industry Slumps

A financially distraught yellow cab driver from Romania recently hanged himself in his New York garage, marking the fourth suicide among city taxi drivers in as many months. In the tragedy’s aftermath, members of New York’s taxicab drivers union are renewing their calls for a cap on the number of app-based for-hire vehicles, such as Uber and Lyft, which they say are driving workers of a once-thriving industry into the ground. VOA’s Ramon Taylor reports.

your ad here

Could Enemies Target Undersea Cables That Link the World?

Russian ships are skulking around underwater communications cables, causing the U.S. and its allies to worry the Kremlin might be taking information warfare to new depths.

Is Moscow interested in cutting or tapping the cables? Does it want the West to worry it might? Is there a more innocent explanation? Unsurprisingly, Russia isn’t saying.

But whatever Moscow’s intentions, U.S. and Western officials are increasingly troubled by their rival’s interest in the 400 fiber-optic cables that carry most of world’s calls, emails and texts, as well as $10 trillion worth of daily financial transactions.

“We’ve seen activity in the Russian navy, and particularly undersea in their submarine activity, that we haven’t seen since the ’80s,” General Curtis Scaparrotti, commander of the U.S. European Command, told Congress this month.

Without undersea cables, a bank in Asian countries couldn’t send money to Saudi Arabia to pay for oil. U.S. military leaders would struggle to communicate with troops fighting extremists in Afghanistan and the Middle East. A student in Europe wouldn’t be able to Skype his parents in the United States.

Small passageways

All this information is transmitted along tiny glass fibers encased in undersea cables that, in some cases, are little bigger than a garden hose. All told, there are 620,000 miles of fiber-optic cable running under the sea, enough to loop around Earth nearly 25 times.

Most lines are owned by private telecommunications companies, including giants like Google and Microsoft. Their locations are easily identified on public maps, with swirling lines that look like spaghetti. While cutting one cable might have limited impact, severing several simultaneously or at choke points could cause a major outage.

The Russians “are doing their homework and, in the event of a crisis or conflict with them, they might do rotten things to us,” said Michael Kofman, a Russian military expert at nonprofit research group CNA Corp.

It’s not Moscow’s warships and submarines that are making NATO and U.S. officials uneasy. It’s Russia’s Main Directorate of Deep Sea Research, whose specialized surface ships, submarines, underwater drones and minisubs conduct reconnaissance, underwater salvage and other work.

One ship run by the directorate is the Yantar. It’s a modest, 354-foot oceanographic vessel that holds a crew of about 60. It most recently was off South America’s coast helping Argentina search for a lost submarine.

Parlamentskaya Gazeta, the Russian parliament’s publication, last October said the Yantar has equipment “designed for deep-sea tracking” and “connecting to top-secret communication cables.” The publication said that in September 2015, the Yantar was near Kings Bay, Georgia, home to a U.S. submarine base, “collecting information about the equipment on American submarines, including underwater sensors and the unified [U.S. military] information network.” Rossiya, a Russian state TV network, has said the Yantar not only can connect to top-secret cables but also can cut them and “jam underwater sensors with a special system.”

Russia’s Defense Ministry did not respond to a request for comment.

Preparing for sabotage

There is no hard evidence that the ship is engaged in nefarious activity, said Steffan Watkins, an information technology security consultant in Canada tracking the ship. But he wonders what the ship is doing when it’s stopped over critical cables or when its Automatic Identification System tracking transponder isn’t on.

Of the Yantar’s crew, he said: “I don’t think these are the actual guys who are doing any sabotage. I think they’re laying the groundwork for future operations.”

Members of Congress are wondering, too. 

Representative Joe Courtney, a Connecticut Democrat on a House subcommittee on sea power, said of the Russians, “The mere fact that they are clearly tracking the cables and prowling around the cables shows that they are doing something.”

Democratic Senator Gary Peters of Michigan, an Armed Services Committee member, said Moscow’s goal appears to be to “disrupt the normal channels of communication and create an environment of misinformation and distrust.”

The Yantar’s movements have previously raised eyebrows.

On October 18, 2016, a Syrian telecom company ordered emergency maintenance to repair a cable in the Mediterranean that provides internet connectivity to several countries, including Syria, Libya and Lebanon. The Yantar arrived in the area the day before the four-day maintenance began. It left two days before the maintenance ended. It’s unknown what work it did while there.

Watkins described another episode on November 5, 2016, when a submarine cable linking Persian Gulf nations experienced outages in Iran. Hours later, the Yantar left Oman and headed to an area about 60 miles west of the Iranian port city of Bushehr, where the cable runs ashore. Connectivity was restored just hours before the Yantar arrived on November 9. The boat stayed stationary over the site for several more days.

Undersea cables have been targets before.

At the beginning of World War I, Britain cut a handful of German underwater communications cables and tapped the rerouted traffic for intelligence. In the Cold War, the U.S. Navy sent American divers deep into the Sea of Okhotsk off the Russian coast to install a device to record Soviet communications, hoping to learn more about the U.S.S.R.’s submarine-launched nuclear capability.

Eavesdropping by spies

More recently, British and American intelligence agencies have eavesdropped on fiber-optic cables, according to documents released by Edward Snowden, a former National Security Agency contractor.

In 2007, Vietnamese authorities confiscated ships carrying miles of fiber-optic cable that thieves salvaged from the sea for profit. The heist disrupted service for several months. And in 2013, Egyptian officials arrested three scuba divers off Alexandria for attempting to cut a cable stretching from France to Singapore. Five years on, questions remain about the attack on a cable responsible for about a third of all internet traffic between Egypt and Europe.

Despite the relatively few publicly known incidents of sabotage, most outages are due to accidents.

Two hundred or so cable-related outages take place each year. Most occur when ship anchors snap cables or commercial fishing equipment snags the lines. Others break during tsunamis, earthquakes and other natural disasters.

But even accidental cuts can harm U.S. military operations. 

In 2008 in Iraq, unmanned U.S. surveillance flights nearly screeched to a halt one day at Balad Air Base, not because of enemy mortar attacks or dusty winds. An anchor had snagged a cable hundreds of miles away from the base, situated in the “Sunni Triangle” northwest of Baghdad.

The severed cable had linked controllers based in the United States with unmanned aircraft flying intelligence, surveillance and reconnaissance missions for coalition forces in the skies over Iraq, said retired Air Force Colonel Dave Lujan of Hampton, Virginia.

“Say you’re operating a remote-controlled car and all of a sudden you can’t control it,” said Lujan, who was deputy commander of the 332nd Expeditionary Operations Group at the base when the little-publicized outage lasted for two to three days. “That’s a big impact,” he said, describing how U.S. pilots had to fly the missions instead.

your ad here

Trump EPA Expected to Roll Back Auto Gas Mileage Standards 

The Trump administration is expected to announce that it will roll back automobile gas mileage and pollution standards that were a pillar in the Obama administration’s plans to combat climate change. 

It’s not clear whether the announcement will include a specific number, but current regulations from the Environmental Protection Agency require the fleet of new vehicles to get 36 miles per gallon in real-world driving by 2025. That’s about 10 mpg over the existing standard. 

Environmental groups, who predict increased greenhouse gas emissions and more gasoline consumption if the standards are relaxed, say the announcement could come Tuesday at a Virginia car dealership. EPA spokeswoman Liz Bowman said in an email Friday that the standards are still being reviewed.

Legal showdown

Any change is likely to set up a lengthy legal showdown with California, which currently has the power to set its own pollution and gas mileage standards and doesn’t want them to change. About a dozen other states follow California’s rules, and together they account for more than one-third of the vehicles sold in the US. Currently the federal and California standards are the same. 

Automakers have lobbied to revisit the requirements, saying they’ll have trouble reaching them because people are buying bigger vehicles due to low gas prices. They say the standards will cost the industry billions of dollars and raise vehicle prices due to the cost of developing technology needed to raise mileage. 

When the standards were first proposed, the government predicted that two-thirds of new vehicles sold would be cars, with the rest trucks and SUVs, said Gloria Bergquist, spokeswoman for the Alliance of Automobile Manufacturers. Now the reverse is true, she said.

Still, environmental groups say the standards save money at the pump, and the technology is available for the industry to comply. 

Health risk

They also say burning more gasoline will put people’s health at risk. 

“The American public overwhelmingly supports strong vehicle standards because they cut the cost of driving, reduce air pollution, and combat climate change,” said Luke Tonachel, director of the Natural Resources Defense Council’s Clean Vehicles and Fuels Project. 

The EPA and the National Highway Traffic Safety Administration are involved in setting the standards, which would cover the years 2022 through 2025. 

Some conservative groups are pressing EPA Administrator Scott Pruitt to revoke a waiver that allows California to set its own rules. They say California shouldn’t be allowed to set policy for the rest of the nation. Pruitt has publicly questioned the veracity of evidence complied by climate scientists, including those in his own agency, that global warming is overwhelmingly caused by man-made carbon emissions from burning fossil fuels.

If the waiver is revoked, California Attorney General Xavier Becerra says the state will resist. “What we’re doing to protect California’s environment isn’t just good for our communities — it’s good for the country,” he said in a statement. “We’re not looking to pick a fight with the Trump administration, but when they threaten our values, we’re ready.” 

Huge dilemma

Getting rid of the waiver or having two gas mileage and pollution requirements presents a huge dilemma for automakers: while they would like to avoid fines for failing to meet the standards, they also want the expense of building two versions of cars and trucks, one for the California-led states and another for the rest of the country.

Mark Reuss, a General Motors’ product development chief, said in a recent interview that he would rather have a single nationwide standard, even if it stays the same. He called two standards “just waste,” because they would require different vehicle equipment and costly additional engineering. “I want one good one,” he said. “I could focus all my engineers on one.”

Automakers agreed to the standards in 2012, but lobbied for and received a midterm review in 2018 to account for changes in market conditions. In the waning days of the Obama presidency, the EPA did the review and proclaimed that the standards have enough flexibility and the technology is available to meet them.

Changes would be years away

Janet McCabe, who was acting assistant EPA administrator under Obama when the review was done, said Friday it will take a couple years for the EPA to propose new rules, gather public comment and finalize any changes. Any rollback would likely bring legal challenges, forcing Pruitt’s EPA to defend the science behind the changes. 

“This would all take a long time,” said McCabe, now a senior fellow at the Environmental Law and Policy Center.

In the meantime, automakers have to proceed with plans for new cars and trucks under the current gas mileage requirements because it takes years to develop vehicles.

your ad here

«Схеми» відкидають закиди з боку ВМС України щодо «перекручування відомостей» у розслідуванні

«Чому з 2014 року американський презент досі стоїть в порту Балтимора, а не служить українським Військово-морським силам в акваторії Чорного моря?»

your ad here

UN Blacklists Dozens of Ships, Businesses Over N. Korea Smuggling

The U.N. Security Council on Friday blacklisted 27 ships, 21 companies and a businessman for helping North Korea circumvent sanctions, keeping the pressure on Pyongyang despite its recent diplomatic opening to talks, a diplomat said.

Acting on a request from the United States, a council committee approved the largest-ever package of sanctions designations on North Korea, the council diplomat said on condition of anonymity.

The move is part of a global crackdown on the smuggling of North Korean commodities in violation of U.N. sanctions resolutions, which were adopted in response to Pyongyang’s nuclear and ballistic missile tests.

Thirteen North Korean oil tankers and cargo vessels were banned from ports worldwide, along with 12 other ships for helping Pyongyang smuggle banned commodities or supplying oil and fuel shipments, according to a U.N. document obtained by AFP.

Two other North Korean vessels were hit with a global assets freeze but were not banned from port entry. 

Twenty-one shipping and trading firms were hit by an assets freeze. Three of them are based in Hong Kong, including Huaxin Shipping, which delivered shipments of North Korean coal to Vietnam in October.

12 North Korean firms hit

Twelve North Korean firms were blacklisted for running ships involved in illegal transfers of oil and fuel, according to the document.

Two other companies — Shanghai Dongfeng Shipping and Weihai World Shipping Freight, also based in China — were blacklisted for carrying North Korean coal on their vessels.

The remaining firms are in based Singapore, Samoa, the Marshall Islands and Panama. 

A businessman identified as Tsang Yung Yuan was hit by a global travel ban and assets freeze for organizing illegal shipments of North Korean coal with a North Korean broker in Russia.

The sanctions were approved as the United States moves to open talks with North Korea on its nuclear drive, with a possible summit meeting between President Donald Trump and Kim Jong Un to be held by the end of May.

Despite the diplomatic opening, the United States have made clear they will keep the pressure on Pyongyang to shift course by pressing on with sanctions.

Sanctions flouted

Last year, the Security Council adopted a series of resolutions to ban North Korean exports of commodities in a bid to cut off revenue to the nation’s military programs.

The measures severely restrict deliveries of oil and refined petroleum products to North Korea, but sanctions monitors have reported that Pyongyang has used vessels to dodge those restrictions.

North Korea earned $200 million last year from exports of coal, iron, steel and other banned commodities, according to a recent report.

Only eight North Korean vessels had so far been banned from ports for sanctions-busting, so the inclusion of 13 other ships Friday was expected to significantly cripple North Korea’s maritime network.

The United States had initially asked the United Nations to ban 33 ships and 27 firms over smuggling, but China put a hold on that request to review the list.

Earlier this month, the White House said Trump and Chinese leader Xi Jinping agreed in a phone conversation to keep up the sanctions pressure on North Korea until Pyongyang takes concrete steps toward denuclearization.

your ad here

Air France, Lawyers Strike as Macron Labor Woes Grow

French lawyers staged a walkout Friday while Air France staff went on strike over pay, adding to a growing wave of industrial unrest that threatens to slow President Emmanuel Macron’s reform drive.

Air France canceled a quarter of the day’s flights as its pilots, stewards and ground crew press for a 6 percent pay rise.

And courts postponed hearings as hundreds of lawyers, clerks and magistrates stopped work across the country to protest judicial reforms, among a slew of changes by the ambitious 40-year-old president riling various sections of French society.

“The government’s plan at least has the benefit of being coherent — scrimping, cutting, sacrificing everything it can,” legal profession unions said in a joint statement ahead of protests Friday afternoon.

Law unions complain that the court shake-up, which aims to streamline penal and civil proceedings and digitize the court system, will result in courts that are over-centralized and “dehumanized.”

They particularly object to the scrapping of 307 district courts and their judges which they say will result in a judiciary that is “remote from the people.”

In the meantime, staff at state rail operator SNCF will begin three months of rolling strikes, two days out of every five, on Monday evening — just as many travelers are coming back from an Easter weekend away.

The next day, refuse collectors will strike demanding the creation of a national waste service, energy workers will strike urging a new national electricity and gas service, and Air France staff will walk out again.

“The cost of living goes up, but not salaries,” Francois, an Air France employee, told AFP during a demonstration at Paris’s Charles de Gaulle airport, saying a six percent raise represents “barely a baguette a day for a month.”

Various universities across the country have, meanwhile, been disrupted for weeks by protests against Macron’s decision to introduce an element of selection to the public university admissions process.

‘Growth first, raise later’

Macron has so far avoided the mass industrial action suffered by his predecessor Francois Hollande.

But discord has been growing, with an estimated 200,000 taking to the streets last week in protests and walkouts by workers across the public sector angered by his reforms, including plans to cut 120,000 jobs.

Elected last May, the centrist ex-investment banker has pledged to shake up everything from France’s courts to its education system.

At Air France, 32 percent of pilots were set to join Friday’s walkout along with 28 percent of cabin crew and 20 percent of ground staff, according to company estimates.

But while just 20 to 30 percent of long-haul flights were cut at Charles de Gaulle and Orly in Paris, at other airports such as Nice, as many as half of Air France flights were cancelled.

The French state owns 17.6 percent of the carrier as part of the Air France-KLM group, Europe’s second-biggest airline, which has been plagued by strikes and labor disputes in its French operations in recent years.

Eleven trade unions have already staged two Air France strikes on February 22 and March 23 seeking a six percent salary hike, with two more planned on April 3 and April 7.

Unions argue the airline should share the wealth with its staff after strong results last year, but management insists it cannot offer higher salaries without jeopardizing growth in an intensely competitive sector.

“To distribute wealth we have to create it first,” chief executive Franck Terner told Le Parisien newspaper.

Air France is set to bring in a 0.6 percent pay rise from April 1 and another 0.4 percent increase from October 1, along with bonuses and promotions equivalent to a 1.4 percent raise for ground staff — seen by unions as grossly inadequate.

your ad here

Американський штат оголосив березень місяцем пам’яті Голодомору в Україні – посольство

Американський штат Массачусетс визнав геноцидом Голодомор 1932-1933 років на теренах України, повідомило українське посольство в США 29 березня.

У прокламації, яку оприлюднило дипломатичне представництво України, йдеться: «Я, Чарльз Бейкер, губернатор штату Массачусетс, проголошую березень 2018 року місяцем пам’яті геноциду в Україні».

У посольстві зазначили, що Массачусетс став дев’ятим американським штатом, який визнав Голодомор геноцидом. Раніше це зробили у Вашингтоні, Вісконсині, Іллінойсі, Мічигані, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Орегоні та Пенсильванії.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

your ad here

Державне бюро розслідувань отримало свою Раду громадського контролю

Понад 90 громадських організацій обрали зі своїх лав склад Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань. Про це повідомила Радіо Свобода головуюча на установчих зборах Ради громадського контролю, голова Всеукраїнської профспілки адвокатів Надія Корінна.

За її словами, 15 членами Ради громадського контролю ДБР, крім неї самої, стали Василь Апасов, Максим Балдін, Олександр Вольвак, Ростислав Дмитрусь, Сергій Іванов, Ганна Колесник, Денис Колесников, Катерина Кувіта, Наталія Мамченко, Максим Марчук, Ростислав Попович, Ігор Проценко, Ярослав Романенко та Анатолій Свирид.

На установчі збори подали документи понад 100 громадських об’єднань, з них 99 пройшли перевірку та отримали право формувати Раду громадського контролю ДБР. У зборах 30 березня взяли участь представники 91 громадської організації, повідомив Радіо Свобода голова Державного бюро розслідувань Роман Труба.

Він особисто відкрив установчі збори, під його керівництвом делегати обрали головуючого та рахункову комісію. Проте, за словами очільника ДБР, його участь у формуванні наглядового органу є суто технічною і обмежується друком бюлетенів та іншими організаційними питаннями.

Зі свого боку, голова антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ та один з учасників відбору складу Ради громадського контролю Олександр Лємєнов назвав перелік організацій-учасників нерепрезентативним, а сам метод формування контролюючого органу, за його словами, не запобігає маніпуляціям.

Так, за підрахунками РПР, 37 із 99 зареєстрованих організацій пов’язані між собою та є близькими до керівництва ДБР, ще 46 – мають зв’язки з політиками. Лише близько 15 виглядають як дійсно незаангажовані громадські організації, вважають у Реанімаційному пакеті реформ.

Аналогічну оцінку процесу формування Ради громадського контролю ДБР зробили депутат від БПП Мустафа Найєм та активіст «Автомайдану» Олексій Гриценко.

Також вони вказують на деякі порушення. Зокрема, на те, що як мінімум один з бюлетенів замість представника громадської організації отримала інша особа, яка, імовірно, і голосувала, стверджують учасники.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, що покликаний розслідувати злочини високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду, у тому числі корупційні злочини, не підслідні НАБУ.

your ad here