Іранські студенти протестують через аварію автобуса

В Ірані третій день тривають протести студентів через автокатастрофу, в якій загинули десятеро студентів і понад 20 дістали поранень. Учасники вступають у сутички з представниками сил безпеки.

Сотні студентів Ісламського університету Азад беруть участь у протестах з 29 грудня, вимагаючи відставки керівництва навчального закладу. Як повідомляє новинна агенція при Міністерстві молоді і спорту Ірану, протестувальники вимагають звільнення зокрема голови опікунської ради університету Алі-Акбара Велайяті.

Дорожньо-транспортна пригода сталася 25 грудня у північно-західній частині Тегерану. Автобус, який віз студентів гірською дорогою в межах кампусу науково-дослідницького підрозділу університету, з’їхав з дороги і врізався у бетонну колонну.

Окрім десяти загиблих, аварія спричинилася до поранень ще 27 людей. За словами керівництва університету, водієві стало зле, проте судова експертиза не підтвердила цю версію.

Читайте також: 27 людей загинули внаслідок зіткнення автобуса і вантажівки в ДР Конго​

Учасники протесту пов’язують трагедію з використанням автобусів неналежної якості і поганими дорогами. Вони вимагають створення в кампусі центру з реагування на надзвичайні ситуації, а на дорогах – встановити огорожі на випадок, якщо автомобілі втрачають управління.

Кількох управлінців середньої ланки звільнили через аварію, а кількох людей заарештували, повідомляють пов’язані з урядом ЗМІ. Генеральник прокурор Ірану Мухаммад-Джафар Монтазері закликав студентів зберігати спокій і пообіцяв особисто контролювати розслідування.

Іран посідає одне з перших місць у світі за кількістю смертей внаслідок автомобільних аварій. За окремими повідомленнями, наново накладені санкції США ускладнюють оновлення парку громадського транспорту. Закордонні компанії, в тому числі виробники автомобілів Peugeot та Renault, припинили свою діяльність в країні через санкційні обмеження.

your ad here

Іранські студенти протестують через аварію автобуса

В Ірані третій день тривають протести студентів через автокатастрофу, в якій загинули десятеро студентів і понад 20 дістали поранень. Учасники вступають у сутички з представниками сил безпеки.

Сотні студентів Ісламського університету Азад беруть участь у протестах з 29 грудня, вимагаючи відставки керівництва навчального закладу. Як повідомляє новинна агенція при Міністерстві молоді і спорту Ірану, протестувальники вимагають звільнення зокрема голови опікунської ради університету Алі-Акбара Велайяті.

Дорожньо-транспортна пригода сталася 25 грудня у північно-західній частині Тегерану. Автобус, який віз студентів гірською дорогою в межах кампусу науково-дослідницького підрозділу університету, з’їхав з дороги і врізався у бетонну колонну.

Окрім десяти загиблих, аварія спричинилася до поранень ще 27 людей. За словами керівництва університету, водієві стало зле, проте судова експертиза не підтвердила цю версію.

Читайте також: 27 людей загинули внаслідок зіткнення автобуса і вантажівки в ДР Конго​

Учасники протесту пов’язують трагедію з використанням автобусів неналежної якості і поганими дорогами. Вони вимагають створення в кампусі центру з реагування на надзвичайні ситуації, а на дорогах – встановити огорожі на випадок, якщо автомобілі втрачають управління.

Кількох управлінців середньої ланки звільнили через аварію, а кількох людей заарештували, повідомляють пов’язані з урядом ЗМІ. Генеральник прокурор Ірану Мухаммад-Джафар Монтазері закликав студентів зберігати спокій і пообіцяв особисто контролювати розслідування.

Іран посідає одне з перших місць у світі за кількістю смертей внаслідок автомобільних аварій. За окремими повідомленнями, наново накладені санкції США ускладнюють оновлення парку громадського транспорту. Закордонні компанії, в тому числі виробники автомобілів Peugeot та Renault, припинили свою діяльність в країні через санкційні обмеження.

your ad here

США вимагають у Росії забезпечити консульський доступ до затриманого «шпигуна»

Сполучені Штати висунули вимогу забезпечити консульський доступ до свого громадянина, якого затримала Федеральна служба безпеки Росії. Про це 31 грудня повідомив представник Державного департаменту США.

Американська сторона вимагає, згідно з Віденською конвенцією, щоб до затриманого Пола Вілана забезпечили доступ консульських уповноважених осіб.

Раніше у понеділок 31 грудня російська влада офіційно сповістила США про затримання американського громадянина, якого обвинувачують у шпигунстві.

У повідомленні російських спецслужб зазначено, що стосовно Вілана порушено кримінальну справу за шпигунство. Термін покарання, згідно з російським законодавством, може сягати до 20 років тюремного ув’язнення.

Вдень 31 грудня ФСБ повідомила, що ще 28 грудня затримала громадянина США «під час шпигунської акції». 

your ad here

США вимагають у Росії забезпечити консульський доступ до затриманого «шпигуна»

Сполучені Штати висунули вимогу забезпечити консульський доступ до свого громадянина, якого затримала Федеральна служба безпеки Росії. Про це 31 грудня повідомив представник Державного департаменту США.

Американська сторона вимагає, згідно з Віденською конвенцією, щоб до затриманого Пола Вілана забезпечили доступ консульських уповноважених осіб.

Раніше у понеділок 31 грудня російська влада офіційно сповістила США про затримання американського громадянина, якого обвинувачують у шпигунстві.

У повідомленні російських спецслужб зазначено, що стосовно Вілана порушено кримінальну справу за шпигунство. Термін покарання, згідно з російським законодавством, може сягати до 20 років тюремного ув’язнення.

Вдень 31 грудня ФСБ повідомила, що ще 28 грудня затримала громадянина США «під час шпигунської акції». 

your ad here

China Factory Activity Shrinks for First Time in 2 Years

China’s factory activity shrank in December for the first time in more than two years, an official survey showed Monday, intensifying pressure on Beijing to reverse an economic slowdown as it enters trade talks with the Trump administration.

The purchasing managers’ index of the National Bureau of Statistics and an industry group, the China Federation of Logistics & Purchasing, fell to 49.4 from November’s 50.0 on a 100-point scale. Any reading below 50 shows that activity is contracting. The December figure was the lowest since February 2016 and the first drop since July 2016.

 

In the quarter that ended in September, China’s economic growth sank to a post-global crisis low of 6.5 percent compared with a year earlier. The slowdown occurred despite government efforts to stem the downturn by ordering banks to lend more and by boosting spending on public works construction.

 

Forecasters expect annual growth of about 6.5 percent, down slightly from 2017’s 6.7 percent. But some industry segments, including auto and real estate sales, have suffered more serious declines.

 

“Downward pressure on the economy is still large,” economist Zhang Liqun said in a statement issued with the PMI.

 

Overall orders and exports both contracted, indicating that Chinese factories are suffering from weak demand at home and abroad. Exports to the United States kept growing at double-digit monthly rates through late 2018 despite President Donald Trump’s punitive tariffs. But growth in exports to the rest of the world fell sharply in November and forecasters expect American demand to weaken in early 2019.

 

That adds to complications for Chinese leaders who are trying to reverse a broad economic slowdown and avert politically dangerous job losses.

 

Chinese and U.S. envoys are due to meet in early January for negotiations that are intended to resolve their economically threatening trade war. Over the weekend, Trump sounded an optimistic note, tweeting that he had spoken with President Xi Jinping by phone.

 

“Deal is moving along very well,” Trump tweeted. “If made, it will be very comprehensive, covering all subjects, areas and points of dispute. Big progress being made!”

 

But economists say the 90-day moratorium on new penalties that was agreed to by Trump and Xi on Dec. 1 is likely too little time to resolve their sprawling dispute.

 

Chinese economic activity already was weakening after Beijing tightened controls on bank lending in late 2017 to cool a debt boom. The downturn was more abrupt than expected, which prompted regulators to shift course and ease credit controls. But they moved gradually to avoid reigniting a rise in debt. Their measures have yet to put a floor under declining growth.

 

Chinese leaders promised at an annual economic planning meeting in mid-December to shore up growth with tax cuts, easier lending for entrepreneurs and other steps.

 

 

your ad here

China Factory Activity Shrinks for First Time in 2 Years

China’s factory activity shrank in December for the first time in more than two years, an official survey showed Monday, intensifying pressure on Beijing to reverse an economic slowdown as it enters trade talks with the Trump administration.

The purchasing managers’ index of the National Bureau of Statistics and an industry group, the China Federation of Logistics & Purchasing, fell to 49.4 from November’s 50.0 on a 100-point scale. Any reading below 50 shows that activity is contracting. The December figure was the lowest since February 2016 and the first drop since July 2016.

 

In the quarter that ended in September, China’s economic growth sank to a post-global crisis low of 6.5 percent compared with a year earlier. The slowdown occurred despite government efforts to stem the downturn by ordering banks to lend more and by boosting spending on public works construction.

 

Forecasters expect annual growth of about 6.5 percent, down slightly from 2017’s 6.7 percent. But some industry segments, including auto and real estate sales, have suffered more serious declines.

 

“Downward pressure on the economy is still large,” economist Zhang Liqun said in a statement issued with the PMI.

 

Overall orders and exports both contracted, indicating that Chinese factories are suffering from weak demand at home and abroad. Exports to the United States kept growing at double-digit monthly rates through late 2018 despite President Donald Trump’s punitive tariffs. But growth in exports to the rest of the world fell sharply in November and forecasters expect American demand to weaken in early 2019.

 

That adds to complications for Chinese leaders who are trying to reverse a broad economic slowdown and avert politically dangerous job losses.

 

Chinese and U.S. envoys are due to meet in early January for negotiations that are intended to resolve their economically threatening trade war. Over the weekend, Trump sounded an optimistic note, tweeting that he had spoken with President Xi Jinping by phone.

 

“Deal is moving along very well,” Trump tweeted. “If made, it will be very comprehensive, covering all subjects, areas and points of dispute. Big progress being made!”

 

But economists say the 90-day moratorium on new penalties that was agreed to by Trump and Xi on Dec. 1 is likely too little time to resolve their sprawling dispute.

 

Chinese economic activity already was weakening after Beijing tightened controls on bank lending in late 2017 to cool a debt boom. The downturn was more abrupt than expected, which prompted regulators to shift course and ease credit controls. But they moved gradually to avoid reigniting a rise in debt. Their measures have yet to put a floor under declining growth.

 

Chinese leaders promised at an annual economic planning meeting in mid-December to shore up growth with tax cuts, easier lending for entrepreneurs and other steps.

 

 

your ad here

Kenyan GDP Growth at 6 Percent in Third Quarter 2018

Kenya’s economy expanded faster in the third quarter of this year than in the same period last year due to strong performance in the agriculture and construction sectors, the statistics office said on Monday.

The Kenya National Bureau of Statistics said the economy grew 6 percent in the third quarter of 2018, compared with 4.7 percent in the same period in 2017.

It said the agriculture sector expanded by 5.2 percent compared with 3.7 percent in the third quarter of 2017, helped by better weather.

“Prices of key food crops remained low during the quarter compared to the corresponding quarter of 2017, an indication of relative stability in supply,” KNBS said.

Manufacturing grew by 3.2 percent from a 0.1 percent contraction in the third quarter of 2017, KNBS said.

It said that the electricity and water supply sector grew by 8.5 percent from 4.5 percent in the third quarter of 2017, mainly due to a big increase in the generation of electricity from hydro and geothermal sources.

Gross foreign reserves increased to 1,222.5 billion from 1,085.6 billion in the same period of last year.

The current account deficit narrowed by 23 percent to 116 billion Kenyan shillings ($1.14 billion), it said.

This was mainly due to lower imports of food and higher value of exports of goods and services.

The government forecasts that the economy will expand by 6.2 percent in 2019, up from a forecast 6.0 percent this year.

your ad here

Kenyan GDP Growth at 6 Percent in Third Quarter 2018

Kenya’s economy expanded faster in the third quarter of this year than in the same period last year due to strong performance in the agriculture and construction sectors, the statistics office said on Monday.

The Kenya National Bureau of Statistics said the economy grew 6 percent in the third quarter of 2018, compared with 4.7 percent in the same period in 2017.

It said the agriculture sector expanded by 5.2 percent compared with 3.7 percent in the third quarter of 2017, helped by better weather.

“Prices of key food crops remained low during the quarter compared to the corresponding quarter of 2017, an indication of relative stability in supply,” KNBS said.

Manufacturing grew by 3.2 percent from a 0.1 percent contraction in the third quarter of 2017, KNBS said.

It said that the electricity and water supply sector grew by 8.5 percent from 4.5 percent in the third quarter of 2017, mainly due to a big increase in the generation of electricity from hydro and geothermal sources.

Gross foreign reserves increased to 1,222.5 billion from 1,085.6 billion in the same period of last year.

The current account deficit narrowed by 23 percent to 116 billion Kenyan shillings ($1.14 billion), it said.

This was mainly due to lower imports of food and higher value of exports of goods and services.

The government forecasts that the economy will expand by 6.2 percent in 2019, up from a forecast 6.0 percent this year.

your ad here

Патріарх Московський пригрозив Вселенському патріархові «Страшним судом»

Патріарх Московський Кирило пригрозив Вселенському патріархові Варфоломію «Страшним судом» через його підтримку створенню єдиної канонічної автокефальної помісної Православної церкви в Україні, незалежної від Російської православної церкви.

Якщо ж Варфоломій відмовиться від «легалізації розкольників», як у Москві називають ПЦУ, то, обіцяє Кирило в оприлюдненому на сайті РПЦ посланні, Українська православна церква (Московського патріархату) і її глава митрополит Онуфрій «благословить» Вселенського патріарха.

У листі Кирило ставить під сумнів традиційні привілеї Вселенського патріарха, серед яких і такі, як розгляд церковних апеляцій чи визнання автокефалії новопосталих автокефальних церков (сама РПЦ, самопроголошена неканонічним чином, чекала на таке визнання 141 рік).

За давніми церковними канонами православного світу, благословення може надавати старший за саном. Саме Вселенський патріарх, як традиційно «перший серед рівних» чи «перший за честю», може благословляти всіх інших православних.

Вселенський патріархат благословив створення єдиної канонічної автокефальної помісної Православної церкви в Україні, незалежної від Російської православної церкви, що відбулося на об’єднавчому соборі в Києві 15 листопада. Перед тим синод Вселенського патріархату також зняв анафему (церковне прокляття) РПЦ, накладену свого часу на глав тодішніх УПЦ КП і УАПЦ, і повернув їх і підпорядкованих їм архієреїв і вірян у канонічне спілкування зі світовим православ’ям. Крім того, синод Вселенського патріархату скасував своє давнє рішення, яке Москва хибно трактувала як нібито передачу Московському патріархатові в церковне підпорядкування історичної Київської митрополії.

Томос (церковну грамоту) про формальне письмове визнання канонічної автокефалії ПЦУ як однієї з 15 помісних православних церков світу патріарх Варфоломій має вручити главі Православної церкви України митрополитові Епіфанію 6 січня 2019 року.

your ad here

Патріарх Московський пригрозив Вселенському патріархові «Страшним судом»

Патріарх Московський Кирило пригрозив Вселенському патріархові Варфоломію «Страшним судом» через його підтримку створенню єдиної канонічної автокефальної помісної Православної церкви в Україні, незалежної від Російської православної церкви.

Якщо ж Варфоломій відмовиться від «легалізації розкольників», як у Москві називають ПЦУ, то, обіцяє Кирило в оприлюдненому на сайті РПЦ посланні, Українська православна церква (Московського патріархату) і її глава митрополит Онуфрій «благословить» Вселенського патріарха.

У листі Кирило ставить під сумнів традиційні привілеї Вселенського патріарха, серед яких і такі, як розгляд церковних апеляцій чи визнання автокефалії новопосталих автокефальних церков (сама РПЦ, самопроголошена неканонічним чином, чекала на таке визнання 141 рік).

За давніми церковними канонами православного світу, благословення може надавати старший за саном. Саме Вселенський патріарх, як традиційно «перший серед рівних» чи «перший за честю», може благословляти всіх інших православних.

Вселенський патріархат благословив створення єдиної канонічної автокефальної помісної Православної церкви в Україні, незалежної від Російської православної церкви, що відбулося на об’єднавчому соборі в Києві 15 листопада. Перед тим синод Вселенського патріархату також зняв анафему (церковне прокляття) РПЦ, накладену свого часу на глав тодішніх УПЦ КП і УАПЦ, і повернув їх і підпорядкованих їм архієреїв і вірян у канонічне спілкування зі світовим православ’ям. Крім того, синод Вселенського патріархату скасував своє давнє рішення, яке Москва хибно трактувала як нібито передачу Московському патріархатові в церковне підпорядкування історичної Київської митрополії.

Томос (церковну грамоту) про формальне письмове визнання канонічної автокефалії ПЦУ як однієї з 15 помісних православних церков світу патріарх Варфоломій має вручити главі Православної церкви України митрополитові Епіфанію 6 січня 2019 року.

your ad here

Командувач ВМС України: повернення затриманих ФСБ військових – «справа честі»

Повернення в Україну затриманих ФСБ біля узбережжя Криму українських військових – головне завдання і «справа честі», сказав командувач Військово-морських сил Збройних сил України, адмірал Ігор Воронченко в новорічному привітанні, оприлюдненому 31 грудня у Facebook.

«25 листопада Росія здійснила відкритий акт агресії і захопила в полон 24 українські військові моряки. Ця подія сколихнула весь світ, згуртувала нас і об’єднала в боротьбі з країною-агресором. Бойові побратими, ми з вами», – йдеться в повідомленні.

Воронченко також зазначив, що 2019 рік стане для українського флоту «роком нових викликів, досягнень і можливостей».

«Ми продовжимо приведення організаційно-штатної структури до стандартів НАТО, отримаємо нові кораблі і катери, новітні зразки озброєння», – зазначив командувач Військово-морських сил Збройних сил України.

Воронченко додав, що у відповідь на російську агресію ВМС України розгорнули сили у Азовському морі і системно нарощують їх.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.

your ad here

Командувач ВМС України: повернення затриманих ФСБ військових – «справа честі»

Повернення в Україну затриманих ФСБ біля узбережжя Криму українських військових – головне завдання і «справа честі», сказав командувач Військово-морських сил Збройних сил України, адмірал Ігор Воронченко в новорічному привітанні, оприлюдненому 31 грудня у Facebook.

«25 листопада Росія здійснила відкритий акт агресії і захопила в полон 24 українські військові моряки. Ця подія сколихнула весь світ, згуртувала нас і об’єднала в боротьбі з країною-агресором. Бойові побратими, ми з вами», – йдеться в повідомленні.

Воронченко також зазначив, що 2019 рік стане для українського флоту «роком нових викликів, досягнень і можливостей».

«Ми продовжимо приведення організаційно-штатної структури до стандартів НАТО, отримаємо нові кораблі і катери, новітні зразки озброєння», – зазначив командувач Військово-морських сил Збройних сил України.

Воронченко додав, що у відповідь на російську агресію ВМС України розгорнули сили у Азовському морі і системно нарощують їх.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.

your ad here