Американські спецпризначенці врятували громадянина США з полону в Нігерії

Американські спецпризначенці врятували громадянина США з полону в Нігерії, повідомив Пентагон. 27 жовтня озброєні люди взяли американця в полон та перевезли його через кордон до Нігерії.

Наразі він перебуває в безпеці, ним опікується Державний департамент США.

За даними Пентагону, під час спецоперації жоден американський військовий не постраждав. За словами речника Міністерства оборони, США цінують підтримку іноземних партнерів під час цієї спецоперації.

Засоби масової інформації пишуть, що звільненим з полону американцем є 27-річний Філіп Волтон. Він мешкає в селищі Массалта на півдні Нігеру з дружиною та родиною.

Нігер лежить в самому серці регіону Сахель, який бореться з повстаннями груп, що мають зв’язки з екстремістськими угрупованнями «Аль-Каїда» та «Ісламська держава». У полоні бойовиків перебувають кілька громадян країн Заходу.

your ad here

Напад на священника в Ліоні: правоохоронці затримали підозрюваного

Французькі правоохоронці затримали підозрюваного в нападі на православного священника в Ліоні.

За словами прокурора, затримана особа відповідає описам свідків. Підозрюваний не мав при собі зброї під час затримання.

Священник є громадянином Греції. Він перебуває в лікарні з пораненнями, які загрожують його життю. Агентство Associated Press пише, що нападник двічі вистрелив священнослужителю в живіт з мисливської рушниці.

Причина нападу наразі не встановлена. Кореспондентка Радіо Свобода в Ліоні повідомляла, що нападник поранив священника грецької православної церкви, коли той закривав церкву на вулиці Пер-Шевріє в Сьомому районі Ліона. Церква Благовіщення Діви Марії перебуває в юрисдикції Константинопольського Вселенського патріархату і діє переважно для вірян-греків за національністю.

У Франції цього тижня був оголошений максимальний рівень терористичної загрози на тлі атак у Ніцці та Авіньйоні, які сталися 29 жовтня.

У Ніцці чоловік напав на базиліку Нотр-Дам, убивши двох людей всередині і одного зовні. Стверджується, що під час нападу він кричав «Аллах акбар», що в перекладі з арабської означає «Господь великий». Мотиви нападника поки не повідомляються, у місті закриті всі церкви, злочин розслідують як теракт.

Через дві години в Авіньйоні на південному сході Франції чоловік з ножем намагався напасти на поліцейських. Він погрожував перехожим і вигукував: «Аллах акбар». Його застрелили поліцейські.

Напади відбулися через два тижні після жорстокого вбивства неподалік Парижа вчителя Самюеля Паті. Викладач обговорював із учнями свободу слова і показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. Підозрюваний у вбивстві – етнічний чеченець із Москви Абдулах Анзоров заявив, що «стратив» педагога за образу пророка.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. Заяви Макрона викликали обурення і протести серед деяких мусульман.

 

your ad here

Помер перший виконавець ролі Джеймса Бонда Шон Коннері

Шотландський актор, перший виконавець ролі агента 007 Джеймса Бонда, сер Шон Коннері помер у віці 90 років. Про це повідомляє ВВС з посиланням на членів сім’ї актора. Причина смерті не називається.

Роль агента британської розвідки Джеймса Бонда – одна з найвідоміших у кар’єрі Коннері. Він зіграв у семи фільмах про пригоди шпигуна, зняті за романами Іана Флемінга.

Серед його інших відомих картин – «Ім’я троянди», «Полювання на Червоний жовтень», Індіана Джонс та Останній хрестовий похід», «Перший лицар» та інші.

 

Коннері отримав «Оскара» за роботу у фільмі «Недоторкані», дві премії BAFTA та три «Золотих глобуси».

У 2000 році королева Великої Британії Єлизавета ІІ посвятила Шона Коннері в лицарі.

your ad here

У Мінську відбувся марш жінок та людей з інвалідністю

У Мінську 31 жовтня відбувся спільний марш жінок та людей з інвалідністю. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Марш відбувся на наступний день після того, як Олександр Лукашенко провів зустріч зі своїми новими начальниками служби безпеки і пригрозив «жорсткими заходами» проти протестуючих.

Кілька сотень жінок пройшли центром Мінська, скандуючи «Свободу» та «Чесні вибори». Вони несли біло-червоно-білі прапори – один із символів опозиційного руху.

Демонстранти намагалися перекрити вулиці у центрі Мінська, проте міліція не дала їм цього зробити. По ходу руху колону супроводжували кілька міліцейських машин без розпізнавальних знаків. Затримано щонайменше вісьмох учасників акції.

 

Масові протести в Білорусі тривають із 9 серпня, коли в країні відбулися президентські вибори, переможцем яких був оголошений Лукашенко. Учасники виступів вважають, що результати були сфальсифіковані на його користь і називають переможцницею голосування колишню кандидатку від опозиції Світлану Тихановську.

За час протестів щонайменше четверо людей загинули, шестеро вважаються зниклими безвісти. Точна кількість постраждалих і затриманих досі невідома, але ідеться про тисячі людей.

your ad here

Кількість жертв землетрусу у Греції та Туреччині зросла до 26, пошукові роботи тривають

Кількість загиблих внаслідок землетрусу у Туреччині та Греції зросла до 26, пошукові роботи тривають.

Постраждали в результаті стихійного лиха понад 800 людей.

Найбільше постраждало турецьке місто Ізмір. Там загинули 24 людини, травми отримали більш ніж 700.

На грецькому острові Самос загинули двоє підлітків.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.

your ad here

У Туреччині і на грецькому острові вдарив сильний землетрус, принаймні 19 загиблих

Місто Ізмір на заході Туреччини і розташований неподалік грецький острів Самос в Егейському морі вразив сильний землетрус, унаслідок якого наразі повідомляють про 19 загиблих і понад 700 поранених чи травмованих.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

Додаткові руйнування після самого землетрусу спричинили на узбережжі високі припливні хвилі, що виникли внаслідок землетрусу на кшталт цунамі і затопили значні території.

 

У майже 3-мільйонному Ізмірі, третьому найбільшому місті Туреччини, повідомляють на цей час про 17 загиблих, із яких одна людина втонула, і 709 поранених чи травмованих. Там кажуть про 4 повністю зруйновані будинки і понад 10 значною мірою зруйнованих, іще багато будівель тією чи іншою мірою пошкоджені.

На острові Самос із його 45-тисячним населенням повідомляють про двох загиблих підлітків, яких завалила зруйнована стіна, і принаймні про 19 травмованих.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.

your ad here

Щонайменше 14 людей загинули через землетрус в Туреччині і Греції

Потужний землетрус вдарив по турецькому узбережжю Егейського моря та грецькому острову Самос 30 жовтня – щонайменше 14 людей загинули, сотні отримали поранення.

За даними турецької влади, у місті Ізмір – третьому за розміром місті Туреччини, де живе близько 3 мільйони людей – загинули 12 мешканців, 400 поранені.

Також двоє підлітків загинули через падіння стіни на Самосі, повідомляє влада Греції. Ще восьмеро людей потрапили до лікарень із пораненнями.

Землетрус спровокував невелике цунамі. Вода затопила один з районів Ізміра та порт у Самосі, пошкодивши кілька будівель.

Губернатор Ізміра Явуз Селім Косґер повідомив, що чотири будівлі в місті зруйновані, ще десять – обрушилися. Інші будинки зазнали менших пошкоджень.

Читайте також: В Ірані стався землетрус магнітудою 5,1

За даними Геологічної служби США, землетрус сягнув магнітуди в 7. Його можна було помітити і в столицях обох держав – Афінах і Стамбулі. Туреччина, своєю чергою, оцінює магнітуду землетрусу в 6,6, Греція – в 6,7.

Обидві країни розташовані на тектонічних зламах і часто потерпають від землетрусів.

В лютому 2020 року дев’ятеро людей загинули через землетрус у турецькій провінці Ван. Ще кілька людей отримали поранення.

your ad here

В Женеві почалися переговори за участі представників Вірменії та Азербайджану

Дипломати Азербайджану та Вірменії почали зустрічі з міжнародними медіаторами в Женеві в спробі укласти угоду, яка зможе покласти край бойовим діям у спірному регіоні Нагірний Карабах після того, як попередні три домовленості про перемир’я провалилися.

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян 30 жовтня зустрівся з представниками Мінської групи медіації – Росії, Франції та Сполучених Штатів. Після цього голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов провів окрему зустріч з міжнародними дипломатами.

Наразі невідомо, чи Мнацаканян та Байрамов планують зустрічатися особисто.

Читайте також: Азербайджан передав Вірменії тіла 29 загиблих військових – міноборони Вірменії

Переговори мали початися днем раніше, але їх відтермінували після того, як у Нагірному Карабасі знову спалахнули сутички.

Попри передачу азербайджанською стороною тіл 29 загиблих вірменських військових, сторони продовжують обвинувачувати одне одного в порушенні перемир’я.

Мінська група заявила, що під час зустрічі в Женеві планується «обговорити, досягнути угоди і почати впроваджувати всі кроки, необхідні для досягнення мирного врегулювання в конфлікту в Нагірному Карабасі, відповідно до таймлайну, який ще належить узгодити».

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.

 

your ad here

ЄС запровадить санкції проти Лукашенка і нової групи посадовців із Білорусі наступного тижня

Європейський союз має розширити свої санкції на додаткову групу білоруських посадовців, а також особисто на Олександра Лукашенка, наступного тижня, повідомив редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі.

Як написав він у твітері, посли країн-членів Євросоюзу в Брюсселі мають схвалити запровадження візових заборон і замороження активів Олександра Лукашенка і ще 14 білоруських громадян у середу, 4 листопада, а остаточно затвердити їх мають наприкінці наступного тижня, 6 листопада.

Розширення санкцій на подальших чільних посадовців Білорусі, а також на Лукашенка в ЄС принципово узгодили 12 жовтня, відтоді ці санкції готували робочі групи ЄС.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет санкцій, наразі проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку на цей час іще немає Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі раніше наголошували, що нині чинний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Про ці санкції в ЄС у принципі домовилися ще в серпні, але їхнє запровадження кілька разів відкладалося з різних причин, не пов’язаних із подіями в Білорусі. За той час список розширився з 12 осіб у перших його версіях до нинішніх 40.

Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.

your ad here

Лукашенко погрожує учасникам протестів: «у полон нікого не беремо»

Олександр Лукашенко, якого ЦВК Білорусі проголосив переможцем президентських виборів, заявив про перехід учасниками протестів «червоних ліній». Про це він сказав на зустрічі з керівництвом Міністерства внутрішніх справ Білорусі 30 жовтня, інфіормує державна інформагенція «Белта».

«Від сьогодні, особливо в квартирах громадян, куди вони ховаються, ми в полон нікого не беремо… Якщо хтось доторкнеться до військовослужбовця, він повинен піти звідти щонайменше без рук», – сказав Лукашенко і додав, що відступати не збирається.

Лукашенко попередив про відрахування студентів, якщо вони далі виходитимуть на несанкціоновані акції.

Студенти щонайменше дев’яти білоруських вишів першими підтримали оголошений опозицією загальнонаціональний страйк із вимогою відставки Лукашенка, коли 26 жовтня закінчився термін так званого «народного ультиматуму».

30 жовтня, за інформацією незалежного порталу Tut.By, у багатьох вишах відбуваються акції на підтримку студентів та викладачів, яких відраховують і звільняють через громадянську позицію. Зокрема, понад 60 співробітників Академії мистецтв, у тому числі проректор із навчальної роботи Олена Бохан, вимагали відновити відрахованих студентів. У їхньому листі йдеться, що політична криза може бути вирішена тільки шляхом діалогу, який неможливий, якщо влада використовує методи жорсткого переслідування громадян.

До страйку продовжують приєднуватися працівники білоруських підприємств. Число протестувальників поповнили працівники БМЗ і «Білоруськалій». Керівництво заводів за це загрожує звільненням. Влада стверджує, що роботу великих підприємств страйк не зупинив.

Масові протести в Білорусі тривають із 9 серпня, коли в країні відбулися президентські вибори, переможцем яких був оголошений Лукашенко. Учасники виступів вважають, що результати були сфальсифіковані на його користь і називають переможцницею голосування колишню кандидатку від опозиції Світлану Тихановську.

За час протестів щонайменше четверо людей загинули, шестеро вважаються зниклими безвісти. Точна кількість постраждалих і затриманих досі невідома, але ідеться про тисячі людей.

your ad here

Емомалі Рахмон розпочав п’ятий термін на посаді президента Таджикистану

У Таджикистані 30 жовтня відбулася церемонія інавгурації новообраного президента Емомалі Рахмона, повідомляє таджицька служба Радіо Свобода.

Рахмону вручили президентські символи – штандарт, знак, орден «Зірка президента Таджикистану» першого ступеня і посвідчення президента, після чого він уп’яте склав присягу президента.

Рахмон у своїй програмній промові пообіцяв, що в найближчі сім років Таджикистан досягне повної енергетичної незалежності і стане транзитною країною. Інший стратегічним завданням, за його словами, залишається гарантування продовольчої безпеки країни.

 

Після цього Рахмон прийняв парад, у якому брали участь понад 7 тисяч військовослужбовців, співробітників силових структур і курсантів військових навчальних закладів.

Вибори президента Таджикистану відбулися 11 жовтня. У них, за даними ЦВК країни, Емомалі Рахмон набрав понад 90% голосів. Єдина опозиційна Соціал-демократична партія традиційно вирішила бойкотувати вибори, заявляючи, що за нинішньої влади в Таджикистані голосування не може бути чесним.

Рахмон править Таджикистаном із 1992 року. Парламент Таджикистану в грудні 2015 року затвердив законопроєкт «Про засновника миру і єдності і Лідера нації», офіційно проголосивши Рахмона довічним лідером таджиків. Цей статус дає Рахмону право балотуватися на посаду глави держави без обмеження числа термінів.

Крім того, згідно з цим законом, його родина і майно отримують право недоторканності. Зокрема, законопроєкт назавжди звільняє Емомалі Рахмона від притягнення до відповідальності за дії, вчинені ним у період президентства.

your ad here

Американський робот успішно помістив на зберігання зразки поверхні астероїда Бенну – NASA

Космічна станція Osiris-Rex успішно помістила на зберігання зразки поверхні астероїда Бенну, який розташований у 330 мільйонах кілометрів від Землі, повідомило Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA).

29 жовтня вперше в американській історії космічний корабель забрав «чисельні» зразки з астероїда.

Хоча операція була успішною, у NASA визнають, що під час операції були певні напружені моменти, коли одна зі скель заклинила кришку контейнера.

Протягом наступних трьох років вчені не знатимуть точно, скільки зразків вдалося зібрати. Osiris-Rex не повернеться на Землю до вересня 2023 року. Наступним великим маневром буде відправлення станції з околиць астероїда, але цього не станеться принаймні до березня. У цей час астероїд та Земля повинні оптимально вирівнятися, щоб станція могла почати дорогу додому.

Osiris-Rex розпочав свою подорож на Бенну у 2016 році з космічного центру імені Кеннеді в американському штаті Флорида. Він перебував на орбіті астероїда близько двох років, готуючи свій маневр.

21 жовтня Osiris-Rex зібрав зразки з поверхні астероїда Бенну. Станції знадобилося 4,5 години, щоб спуститися з орбіти до маленького району посеред кратера Найтінґейл.

У зв’язку з тим, що 500-метровий астероїд має невелику гравітацію, Osiris-Rex не мав змоги приземлитися. Натомість він використав свою понад триметрову «руку», щоб загребти принаймні 60 грамів зразків поверхні астероїда.

Вчені вважають, що карбоновмісний матеріал з поверхні Бенну може надати дані про структурні елементи сонячної системи й навіть про формування життя на Землі.

Сполучені Штати Америки вперше збирали зразки астероїда. До цього таке робила лише Японія. У грудні повинна повернутися друга японська астероїдна місія, яка має доставити на Землю міліграми космічного пилу.

your ad here

Росія: суд відмовив у порушенні справи про отруєння Навального

Суд у російському місті Томську 30 жовтня визнав законною відмову слідчих порушувати кримінальну справу за підозрою в отруєнні опозиційного політика Олексія Навального. Про рішення суду повідомив юрист «Фонду боротьби з корупцією» Іван Жданов, який представляв інтереси Навального.

Суд також відмовив у вимозі зобов’язати органи слідства порушити кримінальну справу, а також не став зобов’язувати МВС повернути Навальному особисті речі, в тому числі одяг, в якому він був, коли відчув себе зле 20 серпня. Сам Навальний вважає цей одяг важливим доказом, оскільки на ньому могли залишитися сліди отруйної речовини.

Суд послався на те, що транспортна поліція Томська все ще проводить дослідчу перевірку у справі Навального; при цьому встановлені законом терміни перевірки вже перевищені. Представники російської влади раніше заявляли, що порушити кримінальну справу неможливо, оскільки Німеччина не передає Москві наявні у неї докази отруєння Навального.

Навальний був госпіталізований 20 серпня в Омську, після того, як знепритомнів у літаку, що вилетів із Томська. Зараз політик проходить реабілітацію в Німеччині. Німецький уряд вважає, що Навальний міг бути отруєний бойовою отруйною речовиною «Новачок» російської розробки.

Євросоюз запровадив санкції проти кількох російських чиновників у зв’язку з імовірним застосуванням хімічної зброї. Москва будь-яку причетність до замаху і сам факт отруєння категорично заперечує. Сам Навальний вважає, що до отруєння прямо причетний президент Володимир Путін.

Навальний 29 жовтня вийшов у ефір Youtube-каналу «Навальний LIVE» уперше після отруєння. Політик заявив, що санкції Євросоюзу щодо російських чиновників не пов’язані з ним. На думку Навального, обмеження запроваджені через те, що Росія на порушення міжнародних договорів розвиває виробництво хімічної зброї.

your ad here

Hackers Could Unleash Ransomware Attacks on US Health System, US Officials Warn

Cyber criminals could soon unleash a wave of ransomware attacks targeting U.S. hospitals and health care providers, according to a statement released by three federal agencies, including the FBI.In the statement, the Cybersecurity and Infrastructure Security Agency (CISA), the Federal Bureau of Investigation (FBI), and the Department of Health and Human Services (HHS) warned they had “credible information of an increased and imminent cybercrime threat to U.S. hospitals and healthcare providers” with the goal of “data theft, and disruption of healthcare services.”Ransomware scrambles data, and it can only be unscrambled if the target pays the attacker a sum of money.Alex Holden, CEO of Hold Security, told the AP he warned federal authorities about the impending attacks Friday after seeing “infection attempts at a number of hospitals.”He added that the hackers were demanding ransoms of over $10 million per target and that he had seen attackers discuss plans to infect “more than 400 hospitals, clinics and other medical facilities.”“One of the comments from the bad guys is that they are expecting to cause panic and, no, they are not hitting election systems,” Holden told AP. “They are hitting where it hurts even more, and they know it.”In a statement reported by AP, Charles Carmakal, chief technical officer of the cybersecurity firm Mandiant, said the U.S. is “experiencing the most significant cyber security threat we’ve ever seen.”He pointed the finger at a criminal gang called UNC1878, adding it was deliberately targeting and disrupting U.S. hospitals, forcing them to divert patients to other healthcare providers.”  He said the eastern European group is “one of most brazen, heartless, and disruptive threat actors I’ve observed over my career.”Ransomware attacks have risen 40% this year with a particular spike in September, technology website CNET reported, citing data from cybersecurity firm SonicWall.  Last month, a chain of U.S. hospitals run by Universal Health Services was attacked, resulting in doctors and nurses resorting to pencil and paper at 250 facilities, AP reported. Employees said the attacks resulted in emergency room delays and problems with wireless vital signs monitoring equipment.Brett Callow, an analyst with the cybersecurity firm Emsisoft, told the AP that “a total of 59 U.S. healthcare providers/systems have been impacted by ransomware in 2020, disrupting patient care at up to 510 facilities.” 
 

your ad here

У Франції оголошено максимальний рівень терористичної загрози

У Франції оголошено максимальний рівень терористичної загрози після двох ножових атак у Ніцці та Авіньйоні. Про це повідомив прем’єр-міністр країни Жан Кастекс.

Поліція і армія будуть мобілізовані для забезпечення безпеки. У п’ятницю, 30 жовтня в країні відбудеться засідання ради з оборони.

За словами Кастекса, Франція зіткнулася з «боягузливим і варварським» нападом, який занурив у траур всю країну.

Напади сталися вдень у четвер. У Ніцці чоловік напав на базиліку Нотр-Дам, убивши двох людей всередині і одного зовні. Стверджується, що під час нападу він кричав «Аллах акбар», що в перекладі з арабської означає «Господь великий». Мотиви нападника поки не повідомляються, у місті закриті всі церкви, злочин розслідують як теракт.

Через дві години в Авіньйоні на південному сході Франції чоловік з ножем намагався напасти на поліцейських. Він погрожував перехожим і вигукував: «Аллах акбар». Його застрелили поліцейські. У Саудівській Аравії затримано місцевого жителя, який напав на охоронця консульства Франції в Джидді. Охоронець отримав легкі поранення.

В Ніццу прилетів президент Франції Еммануель Макрон. «Якщо на нас знову напали, то це через наші цінності, свободи, можливість вільного віросповідання і прагнення не піддаватися терору», – заявив Макрон.

Він додав, що влада мобілізує до 7 тисяч військових. У країні посилять охорону храмів.

У неділю, 1 листопада, католики святкуватимуть день всіх святих – християнське свято, присвячене поминанню покійних. Мусульмани 29 жовтня відзначають день народження засновника своєї релігії – пророка Магомета.

Нові напади сталися невдовзі після вбивства в передмісті Парижа вчителя Самюеля Паті.

Викладач, обговорюючи з учнями свободу слова, показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. 16 жовтня він був убитий.

your ad here