Радянський консерватор Єгор Лігачов відзначив 100-річчя

Колишній член Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу Єгор Лігачов став першим членом радянського партійного керівництва, який дожив до 100 років.

Наприкінці 1980-х Лігачов вважався другим за впливом чиновником у Радянському Союзі після генерального секретаря ЦК КПРС, а згодом першого і єдиного президента СРСР Михайла Горбачова. 29 листопада він відзначив своє 100-річчя.

Політичну кар’єру Лігачов розпочав у Комуністичній партії під час Другої світової війни. Майже два десятиліття він був першим секретарем обласного комітету компартії в російському місті Томськ. У 1983 році Лігачов отримав членство в Центральному комітеті. Він став членом Політбюро в 1985 році.

Під керівництвом Горбачова Лігачов контролював організаційну роботу та ідеологію Комуністичної партії. Його вважали близьким союзником Горбачова, коли Горбачов став запроваджувати демократичні реформи. Однак пізніше Лігачов асоціювався з консервативними силами і був виключений з ЦК партії в 1990 році.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Лігачов приєднався до керівництва комуністичної партії Росії. Він був законодавцем з 1999 до 2003 року.

 

your ad here

Проросійський президент Чехії просить надати перелік всіх російських шпигунів у країні – ЗМІ

Президент Чехії Мілош Земан попросив надати перелік всіх російських шпигунів, які працюють на території Чехії, пишуть чеські ЗМІ. Експерти з питань безпеки побоюються, що цей крок може поставити під загрозу джерела чеської контррозвідки.

За даними програми «Радіожурнал» Чеського радіо, 30 листопада Земан зробив відповідний запит до керівника Служби безпеки та інформації Чехії (внутрішньої контррозвідки) Міхала Коуделки.

Чеське радіо повідомляє, що Земан також попросив надати йому документи про всі відомі операції російської розвідки в Чехії.

Земан, який часто висловлює проросійські погляди, наразі не коментував цього повідомлення.

Раніше президент Чехії звинувачував свою власну розвідку в некомпетентності.

30 листопада чеські депутати заявили, що комітети обох палат парламенту обговорять ситуацію.

Голова комітету Сенату з питань безпеки Павел Фішер заявив, що запит Земана про шпигунів може загрожувати безпеці держави.

«Парламент має відіграти свою роль. Ми обговоримо це негайно в сенатському комітеті з питань безпеки», – написав Фішер у твітері.

Колишній міністр внутрішніх справ Чехії Франтішек Бублан заявив, що передача Земану такої інформації «поставить багато людей та поточних операцій під загрозу».

За словами Бублана, не існує причин, чому Земан має отримати цю інформацію.

Гостроти ситуації додає також те, що днями з візитом до Москви вирушив радник Земана Мартін Неєдлий – не повідомивши про програму свого візиту і влаштувавши його в обхід Міністерства закордонних справ Чехії.

Служба безпеки та інформації Чехії повідомляє останніми роками про зростання активності російських шпигунів у країні. У відомстві стверджують, що Росія намагається «працювати» в країнах Європейського союзу та країнах-членах НАТО.

your ad here

Єврокомісія розглядає застосування санкцій через поширення дезінформації

Європейська комісія вперше планує запропонувати Європейському союзу введення санкцій проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на більш жорсткому механізмі нагляду за онлайн-платформами. Про це повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, посилаючись на проєкт документа, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

У Плані дій щодо європейської демократії, який Єврокомісія повинна представити 2 грудня, йдеться про те, що «Європейському союзу необхідно більш систематично використовувати весь спектр із наявних інструментів для протидії іноземному втручанню і операціями впливу, а також їхньому подальшому розвитку». Пропонується після публічного виявлення таких методів «зробити їх непридатними в експлуатації», аж до застосування санкцій після повторення таких незаконних дій.

Це вперше в офіційному документі Європейська комісія пропонує ввести санкції за поширення дезінформації. У документі зазначається, що інформація може бути «оснащена іноземними гравцями». Як приклад, описуються «певні треті країни (зокрема, Росія і Китай), які брали участь в операціях впливу і кампаніях із дезінформації навколо COVID 19 у країнах ЄС, державах-сусідах і по всьому світу «з метою підірвати демократичні дискусії, посилити соціальну поляризацію і поліпшити свій власний імідж».

У плані дій вказується, що оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, підрозділ дипломатичного корпусу ЄС, Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS), що відстежують дезінформацію з боку Росії, виявили понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації про COVID-19 за рік і понад 10 тисяч прикладів прокремлівської дезінформації з моменту початку моніторингу в 2015 році.

Документ також пропонує більш жорсткі правила ЄС для онлайн-платформ, які «можуть використовуватися зловмисниками для поширення і розповсюдження неправдивого і такого, що вводить в оману контенту».

У документі йдеться також про необхідність схвалення в майбутньому закону про цифрові послуги (DSA), який буде представлений Єврокомісією в наприкінці цього року з метою оновити правову базу ЄС щодо ведення онлайн-бізнесу. У ньому пропонується, щоб великі платформи були зобов’язані оцінювати ризики, які представляють їхні системи – не тільки щодо незаконного контенту і продуктів, але і системних ризиків для захисту інтересів і основних прав, здоров’я та безпеки громадян.

Читайте також: Дезінформація і фейки такі ж згубні, як природні чи екологічні катастрофи – бельгійський експерт

У 2018 році Європейська комісія розробила правила протидії дезінформації, до яких на добровільних засадах приєдналися такі платформи, як Facebook, Google і Twitter, щоб повідомляти про заходи, вжиті для забезпечення прозорості розміщення реклами та дій проти фейкових облікових записів та спамерів. Комісія досі залишалася незадоволеною результатом і тепер пропонує «більш надійний підхід, заснований на чітких зобов’язаннях і за умови наявності відповідних механізмів нагляду, необхідних для більш ефективної боротьби з дезінформацією».

your ad here

Речник Путіна відреагував на пропозицію Санду про виведення російських військ із Придністров’я

Раніше вона наголосила, що ці військові перебувають там без будь-якої угоди з Молдовою і мають бути виведені разом із боєприпасами, які зберігаються на складах

your ad here

У Пакистані у двох аваріях загинули щонайменше 24 людини

У Пакистані 30 листопада в двох окремих аваріях загинули понад два десятки людей. Про це повідомляє місцева поліція.

Щонайменше 13 людей загинули внаслідок зіткнення автобусу та мікроавтобусу у Пенджабі. Близько 20 людей постраждали і були госпіталізовані. Причини аварії наразі невідомі.

Окрім того вночі мікроавтобус перекинувся після зіткнення з навантаженою цеглою вантажівкою у провінції Сінд, внаслідок чого загинули 11 людей. Найімовірнішою причиною аварії вважають перевищення швидкості.

Згідно з офіційною статистикою, погана інфраструктура, незадовільне обслуговування транспортних засобів та невідповідні правила техніки безпеки є причиною численних аварій в Пакистані і тисяч смертей щороку.

your ad here

Білорусь: Сергію Тихановському продовжили арешт ще на три місяці

Білоруському опозиціонерові й блогеру Сергієві Тихановському продовжили термін утримання під вартою ще на три місяці – до кінця лютого, повідомила його адвокат Наталія Мацкевич виданню «Нехта».

Попередній термін утримання під вартою у Тихановського закінчився 29 листопада. Він є обвинуваченим у рамках кримінальної справи про підготовку масових заворушень у Білорусі.

Тихановський перебуває в СІЗО вже пів року, і його повинні були або відпустити, або направити справу в суд. Однак слідчі органи пішли іншим шляхом і висунули опозиціонерові нове звинувачення, яке дозволяє утримувати його під вартою до 18 місяців, розповів TUT.BY адвокат Віктор Мацкевич.

Подробиці у справі захисники не озвучують: із них взяли підписку про нерозголошення.

Тихановському висунули звинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу:

організація дій, що грубо порушують громадський порядок у зв’язку з подіями в Гродні 29 травня, де його затримали;
перешкоджання роботі Центральної виборчої комісії – голова ЦВК Лідія Єрмошина повідомила, що визнана потерпілою у справі;
розпалювання расової, національної, релігійної або іншої соціальної ворожнечі або ворожнечі, вчинене групою осіб або спричинило по необережності смерть людини або інші тяжкі наслідки.

За словами захисниці Наталії Мацкевич, Тихановський, як і раніше, перебуває у слідчому ізоляторі в’язниці міста Жодіно, двічі на тиждень його відвідують адвокати.

«Почуває він себе нормально, внутрішня сила ще є. Але, звичайно ж, він обурений і звинуваченнями, і тим, що термін продовжено», – додала Мацкевич.

Сергій Тихановський – білоруський блогер і керівник ініціативної групи своєї дружини, колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської.

Вона змогла зареєструватися, коли в цьому відмовили її чоловікові. Сергій Тихановський перебуває під арештом від 29 травня за звинуваченням у грубому порушенні громадського порядку і втручанні в роботу виборчих комісій.

У нього провели кілька обшуків, в результаті останнього з них був знайдений пакет з 900 тисячами доларів. Відеоблогер і його родичі вважають, що гроші йому підкинули.

29 червня Олександр Лукашенко під час зустрічі з активом Мінської області в Солігорську зізнався, що це він «дав сигнал» затримати свого можливого опонента Тихановського.

your ad here

Байден 30 листопада отримає перше президентське зведення від розвідки

Обраний президент США Джо Байден 30 листопада отримає перше щоденне президентське зведення. Про це повідомили у його офісі.

Подібні зведення, зокрема, містять інформацію про основні загрози національній безпеці в усьому світі.

У канцелярії обраного президента заявили, що після цього Байден зустрінеться з радниками.

Білий дім дозволив Національній розвідці США передавати Байдену щоденне зведення про загрози національній безпеці 24 листопада.

23 листопада Управління служб загального призначення повідомило обраного президента Байдена про те, що він може офіційно приступити до процесу передачі владних повноважень. Емілі Мерфі, яка очолює відомство, письмово підтвердила, що Байден може отримати доступ до ресурсів, в яких йому було раніше відмовлено через судові позови, поданих командою Дональда Трампа для опротестування результатів виборів у низці штатів.

Інавгурація президента США запланована на 20 січня 2021 року.

your ad here

Смерть Марадони: поліція Аргентини почала розслідування щодо одного з лікарів легендарного футболіста

Аргентинська поліція провела 29 листопада обшуки в будинку та офісі одного з лікарів Дієго Марадони в рамках розслідування нещодавньої смерті футбольної зірки.

Чиновники вилучили медичні записи з дому та офісу невролога Леопольдо Луке. Останній заявив, що співпрацює зі слідством та заперечив будь-які протиправні дії.

Він сказав, що «абсолютно впевнений», що всі його дії як лікаря були найкращим з того, що можна було зробити для Марадони. Луке сказав, що він не був головним лікарем Марадони, а лише частиною команди медиків. Луке, які і інші лікарі, на початку місяця залучався до операції на головному мозку Марадони.

Прокуратура, яка вивчає, яку медичну допомогу Марадона отримував до смерті, наразі опитує родичів футбольної легенди.

60-річний Марадона мав чимало проблем зі здоров’ям, деякі – через вживання наркотиків та алкоголю. Лікарі називають причиною смерті серцевий напад.

Леопольдо Луке називав Марадону важким пацієнтом, який «робив те, що хотів».

Смерть Дієго Марадони 25 листопада викликала емоційні реакції в Аргентині та серед футбольних фанатів по всьому світі. Десятки тисяч шанувальників вишикувалися в чергу, щоб пройти повз труну в президентському палаці перед похованням Марадони 26 листопада.

your ad here

Франція здобула перемогу на «Дитячому Євробаченні», Україна – сьома

Одинадцятирічна представниця Франції Valentina (Валентина Тронель) з піснею J’imagine («Я уявлю собі») стала переможницею «Дитячого Євробачення-2020». Фінал пісенного конкурсу відбувся у неділю в Польщі. Представники Казахстану та Іспанії серед 12-ти конкурсантів посіли друге і третє місця відповідно.

Українцеві Олександру Балабанову з піснею «Відкривай» дісталася сьома сходинка.

«Дитяче Євробачення» через карантинні обмеження проходило у форматі телемосту – ведучі були у Варшаві, а учасники – в своїх країнах.

Читайте також: Україна візьме участь у «Дитячому Євробаченні-2020» – НСТУ

your ad here

На «Марші сусідів» у Білорусі силовики затримали близько 400 людей – правозахисники

У Мінську та інших містах Білорусі поліція вдалася до розгону і затримань протестувальників на організованому у неділю «Марші сусідів». Як передає правозахисний центр «Весна», у списку затриманих понад 350 людей, і дані постійно оновлюються.

Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих є економіст, член Координаційної ради Дмитро Крук, юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка, двоє журналістів «Брестської газети» Станіслав Коршунов і Максим Хлібець.

До початку маршу в Мінську силовики стягнули спецтехніку, центральні станції метро закрили, були повідомлення про проблеми з мобільним інтернетом.

У Білорусі четвертий місяць тривають масові протести і акції непокори після серпневих президентських виборів, після яких ЦВК Білорусі оголосила Олександра Лукашенка президентом ушосте. Опозиція відмовилася визнавати результати виборів, заявивши про фальсифікації. Протестувальники вимагають від Лукашенка припинити насильство силовиків, звільнити всіх політв’язнів і піти у відставку. Сам Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає.

your ad here

У Бішкеку кількасот людей протестували проти змін до конституції

У столиці Киргизстану Бішкеку у неділю кілька сотень людей взяли участь в акції проти змін до конституції країни, повідомляє Киргизька служба Радіо Свобода «Радіо Азаттик».

Сотні громадських активістів та політиків, які виступають проти конституційного референдуму, зібралися перед залізничним вокзалом у Бішкеку і дійшли до центральної площі Ала-Тоо. Люди скандували «Ні референдуму», «Країна без крові» та «Верховенство закону». Ходу супроводжували правоохоронці.

Серед учасників протесту були три кандидати в президенти: Канибек Іманалієв, Равшан Жеенбеков і Канат Ісаєв.

Садир Жапаров, який призупинив свої повноваження прем’єр-міністра Киргизстану для участі в президентських виборах, раніше запропонував 10 січня 2021 року разом із виборами провести в країні народний референдум про систему правління – президентську чи парламентську. Втім пізніше виявилося, що це неможливо через спеціальний закон. Тому влада тепер пропонує провести голосування 17 січня.

Якщо поправки до конституції ухвалять, президент зможе призначати глав місцевих адміністрацій і майже весь судовий корпус. Повноваження парламенту будуть серйозно урізані. Депутати, згідно з поправками, більше не зможуть відправляти у відставку і формувати уряд. Тепер це буде робити президент. Допомагати йому буде новий державний орган – Народний курултай, який буде скликати президент. Рішення курултаю матимуть рекомендаційний характер і президент не буде зобов’язаний його виконувати.

Поправки до конституції також стосуються свободи слова – влада зможе закривати ЗМІ і забороняти акції протесту, які «суперечать моральним цінностям Киргизстану».

your ad here

Підрив смертника в Афганістані: мінімум 30 загиблих

Щонайменше 30 афганських співробітників служб безпеки загинули внаслідок вибуху машини смертника на армійській базі в провінції Газні 29 листопада, повідомляє місцева влада.

Вибух стався на в’їзді до бази, розташованої в Третьому районі Газні, близько 8 ранку. Ще 24 людей отримали поранення.

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану підтвердив факт нападу, але не надав деталей щодо кількості загиблих.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за вибух.

Читайте також: Кулеба розповів, як Україна готова допомогти у відбудові Афганістану

Цього ж дня самогубець на авто напав на конвой голови ради провінції Зубал Аттаджана Хакбаята. Троє людей загинули, 12 поранені. Хакбаят вижив, отримавши легкі поранення.

Провінція Газні регулярно ставала місцем сутичок між афганськими силовиками та бойовиками екстремістського угруповання «Талібан» протягом останніх місяців. Близько 10 з 19 районів провінції перебувають під контролем талібів.

Ще раніше, в серпні 2018 року, бойовики напали на місто Газні, внаслідок чого загинули сотні людей – військових і цивільних.

Кількість нападів талібів та інших екстремістів у Афганістані – і особливо в Кабулі – зросла з того часу, як мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном припинились.

your ad here

В Мінську силовики розганяють «Марш сусідів» – відомо про понад сотню затриманих

В Мінську та інших містах Білорусі міліція розганяє колони протестувальників, які вийшли на черговий недільний марш проти фальсифікацій результатів виборів і насильства. Попри це, люди збираються знову, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих – станом на зараз їхня кількість сягає 127, але дані оновлюються.

Користувачі соцмереж поширюють відео пострілів та розпилення газу проти протестувальників у столиці та околицях, зокрема в селі Боровляни Мінської області.

Читайте також: Тихановська: «Режим Лукашенка захитався і от-от упаде»

Серед затриманих – член Координаційної ради економіст Дмитро Крук, а також юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка.

Також у Бресті затримали журналістів «Брестської газети» Станіслава Коршунова, Максима Хлябця, а також пенсіонерку Олену Гнавк. Її вже чотири рази судили за участь у акціях протесту.

У Мінську на «Марш сусідів» вийшло понад 20 колон демонстрантів. Акції відбулися і в інших містах країни.

 

your ad here

Голову музею в Угорщині розкритикували за порівняння діяльності Сороса з «фюрером»

Голову меморіального дому-музею Шандора Петефі в Будапешті Сіларда Деметера розкритикували за статтю, в якій він порівняв американського філантропа угорського походження Джорджа Сороса з Адольфом Гітлера.

Американський єврейський комітет у Центральній Європі засудив як «жахливі» висловлювання щодо мільярдера Сороса, який народився в Угорщині і пережив Голокост.

«Таке невігластво в історії та знецінення Голокосту має бути засуджене», – заявила організація.

28 листопада проурядове угорське видання Orego оприлюднило матеріал Деметера, в якому той назвав Сороса «ліберальним фюрером», який нібито перетворює Європу на «газову камеру».

Матеріал голови однієї з найвідоміших культурних установ Угорщини стосувався обговорень бюджету Євросоюзу в Брюсселі. У ньому він описав Угорщину та Польщу як «нових євреїв».

Читайте також: Суд ЄС назвав угорський закон про вищу освіту несумісним з європейським законодавством

«Отруйний газ плине з капсули мультикультурного відкритого суспільства, яке є смертельною для європейського способу життя, і ми, нації Європи, приречені боротися за останній ковток повітря, видираючись одна на одну», – йдеться в матеріалі Деметера.

Висвловлювання очільника музею також була засудив Міжнародний комітет «Аушвіцу». Цю організацію заснували вцілілі в нацистському концтаборі для протидії расизму та антисемітизму.

«Не тільки в Угорщині в людей, які пережили Голокост, ця химерна та бридка агітація викликала огиду та шок», – сказав виконавчий віцепрезидент комітету Крістоф Хейбнер.

За його словами, висловлювання Деметера визначили нову найнижчу планку на хвилі антисемітських та антиєвропейських кампаній в Угорщині.

Деметер є урядовим уповноваженим, якого призначив прем’єр-міністр Віктор Орбан. Останній неодноразово критикував Сороса за фінансування його фондом ліберальних ініціатив.

Орбан звинувачує Сороса – головну мішень європейських правих – у намірі заповнити континент мігрантами-мусульманами та підважити національну ідентичність.

Читайте також: Соросу – 90: про підходи мільярдера до роботи і людей розповідає екскерівник його фонду в Україні

Угорщина та Польща ведуть перемови щодо багаторічного бюджету ЄС через новий механізм верховенства права.

Обидві країни перебувають під розслідуванням Євросоюз через підрив незалежності судової влади, медіа та неурядових організацій. Вони ризикують втратити доступ до коштів ЄС через новий механізм фінансування.

your ad here

У Франції відбулися акції проти обмеження свободи інформації

У суботу, 28 листопада, у багатьох містах Франції відбулися багатолюдні маніфестації проти закону «про глобальну безпеку». Як повідомило Міжнародне французьке радіо (RFI), в останні дні наростало напруження навколо 24-ї статті закону, яка забороняє фотографувати поліцейських під час виконання ними службових обов’язків.

За даними Міністерства внутрішніх справ, близько 46 000 чоловік пройшли маршем в Парижі і 133 000 людей брали участь у протестах по всій країні.

Як повідомляє AFP з посиланням на поліцію, в Парижі зчинилось кілька пожеж, горіли машини, кіоск і пивний ресторан. У поліції зазначили, що протестувальники не дозволили пожежним гасити пожежу. Затримано дев’ять осіб.

Деякі протестувальники закидали камінням співробітників сил безпеки, які у відповідь застосували сльозогінний газ і водомети, повідомляє AFP.

Міністр внутрішніх справ Франції Джеральд Дарманен засудив «неприйнятне» насильство щодо поліції, заявивши, що 37 співробітників сил безпеки були поранені по всій країні. Інші акції протесту відбулися в Бордо, Ліллі, Монпельє і Нанті.

 

Спроби влади розширити повноваження поліції і обмежити права журналістів викликають невдоволення багатьох французів. Особливо гнівна реакція з’явилася в соціальних мережах після опублікування кадрів жорсткого розгону мігрантів на площі Республіки 23 листопада. Не менше обурення викликало побиття музичного продюсера Мішеля Зеклера у його студії в Парижі.

Статтю 24 схвалили профспілки співробітників поліції, але її різко розкритикували журналістами, які вважають «невідповідним» тиск на свободу слова та інформації.

За дозвіл публічної демонстрації фото- і відеозйомки фактів поліцейського насильства також виступають жителі паризьких передмість. Як наголошується в публікації RFI, вони активно підтримують громадську дискусію про расизм в поліції.

your ad here

Тихановська сумнівається, що Росія рятуватиме Лукашенка військовим вторгненням у Білорусь

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сумнівається, що Росія вдаватиметься до військового вторгнення в охоплену протестами Білорусь. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

Опозиціонерка оцінила імовірність сценарію, за яким Москва військовим шляхом допоможе втриматися Лукашенку, який вважає себе президентом Білорусі.

«Я дуже сумніваюсь в якомусь вторгненні. Тому що немає необхідності. У нас жодним чином не йдеться про геополітику. Наша боротьба скерована проти однієї людини – проти режиму і диктатури. Тому жодної необхідності в цьому немає. У нас – абсолютно мирна революція, проти кого які війська вводити?» – запитала Тихановська.

Лідерка білоруської опозиції не вбачає зараз активної підтримки з боку Кремля режиму Лукашенка. Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Тихановської, опоненти Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

25 серпня цього року речник Путіна Дмитро Пєсков привітав заяву представників Координаційної ради білоруської опозиції про те, що вони не розглядають питання відмови від взаємодії з Росією. Водночас Лукашенко підтримує активний контакт із Путіним і в розпал протестів – 14 вересня – зустрівся з російським президентом у Сочі. Під час цієї зустрічі Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. А як повідомив 12 жовтня сайт Мінфіну РФ, Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту. Це здійснено через підконтрольну РФ Раду Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР). Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Світлана Тихановська зверталася до Володимира Путіна в день його зустрічі з Олександром Лукашенком. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – стверджувала Тихановська. За її словами, всі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.

your ad here